або за допомогою фільтрів:

ШУКАТИ

ЧОМУ КАУЧСЕРФІНГ – ЦЕ НЕ ВИД БОМЖ-ПРОЖИВАННЯ?

2 Липень, 2018

Коли я кажу своїм друзям, що збираюся жити по каучу, ті, хто не “в темі” думають, що єдина здорова причина, чому я не знімаю готель – це відсутність грошей. Ті, хто ще більше не в темі дивуються, як я можу жити у незнайомих мені чоловіків (а так виходить, що я зупиняюся у каучів протилежної статі), жити ще й безкоштовно, а вони мені і місто показують, годують або навіть просто залишають ключі, а самі їдуть кудись! І поки я відкриваю світ інших чоловіків і культур, хочу поділитися досвідом каучсерфінга, і чому за цим ховається більше, ніж можна собі уявити.

Couchsurfing як спосіб подивитися місто з місцевими
Перший раз було страшно. Я зареєструвалася на сайті років 4 тому, і зовсім не розуміла, навіщо стільки інформації вносити, як вибрати “того самого” і ще багато чого. Першим моїм другом по каучсерфінгу став швейцарець з Берна. Я якраз зареєструвалася на сайті, а він якраз приїхав до Києва і шукав когось, хто б показав місто. Я, звичайно, не Юля Бевзенко, але приміряла на себе роль екскурсовода. Тобто, тут був випадок, коли хлопець не шукав собі житло, але шукав local guide. І це одне з призначень каучсерфінга – дивитися місто з місцевими жителями.

А ще перейнятися життям місцевих
Через півроку я поїхала до Швейцарії до того самого друга, а у Швейцарії економія на житлі, транспорті і гідові ой яка важлива! Плюс до всього, я познайомилася з його друзями і максимально занурилася в атмосферу швейцарців. Вже тоді я зрозуміла колосальну відмінність “нашими”. Була неділя, і я ні в чому собі не відмовляючи, відкрила ноутбук попрацювати. “Що значить, ти працюєш у неділю? Що значить, ти працюєш у 19 років? Що значить, твоя стипендія 700 грн?” та інші питання змусили мене задуматися про вибір країни для проживання.

Я впевнена на тисячу відсотків, що, якби я поселилася у хостелі або готелі, не побачила б і половини чудових місць, не додумалася б зайти у кафешки, в яких ми їли, і мої враження були б іншими. На питання “Навіщо тобі каучсерфінг?” швейцарець відповів “Так, а чому б і ні? Я люблю заводити знайомства, у мене багато вільного часу, я розумію, що Швейцарія – одна з найдорожчих країн Європи, і радий захостити когось”. Загалом ми були у Берні, Цюріху, околицях, їли, пили апероль і здавалося, ніби тут тільки мене і чекали. Я була на місцевій вечірці і на репетиції його музичної групи, на красивому даху та їла найсмачніше морозиво.

Ти ніколи не самотній у новому місті
Особливо мені запам’ятався каучсерфінг у Талліні. Була жорстка зима (а зима в Талліні – той ще час для подорожей), ми з подругою подорожували по Прибалтиці. Приїжджаємо з Риги до Таллінна. Сказати, що холодно – це не сказати нічого. Тільки вийшли з автобуса, а вже хотілося зайти назад.

І тут з’являється наш каучсерфер, який таки приїхав нас зустріти на автовокзал (хоча ми, як сильні і незалежні говорили, що без проблем доберемося самі, щоб не напрягати людину). Наш хост виявився з Англії, переїхав у Таллінн, тому що зустрічався тут з дівчиною. Потім вони розійшлися, а любов до цього міста не зникла. Так і живе тут, подорожуючи по світу.

Завдяки йому у нас залишилися чудові враження про Талліні, тому що, поклавши руку на серце, якби ми не знали, куди йти, що дивитися і де їсти – ми б провтикали весь час у теплому готелі. А так наш друг порадив і безкоштовну екскурсію по Таллінну (до речі, ось тут безкоштовні екскурсії по Таллінну і не тільки) і підвіз до точки, де вона стартувала, потім пішов у СПА, потім забрав нас після екскурсії, і ми поїхали відігріватися додому. Незважаючи на всю красу Таллінна і його несхожість з Вільнюсом або Ригою, всі півтори години екскурсії ми думали, як там нашому каучу у СПА… Тепло, напевно 🙂

В якості подяки за теплий у всіх сенсах прийом ми привезли йому українських солодощів з «Львівської майстерні», ризького бальзаму і готували вечері протягом тих кількох днів, які ми у нього жили.

Ти стаєш більш відкритим до світу
Іноді прямо дуже відкритим. Наприклад, коли ми зібралися на травневі в Амстердам, знайти кауча було чимось нереальним. Всі були або зайняті, або самі їхали на час травневих. І ось, на заявку так 20-ту мені відповіли “Так, звичайно, приїжджайте”.

Радість безкоштовного проживання в Амстердамі (так, тут вже грав фактор економії) приглушувався тим, що про кауча не було жодних відгуків, та й інформації було небагато. Накрутила я себе знатно. Приїхали з подругою на вокзал Амстердама пізно ввечері у День короля, і просто отетеріли – всі накурені, всюди брудно, стрьомно, та ще й нашого кауча не видно. Ледве підключаюся до вай-фаю Старбакса, як тут кафе закривають – і я знову без зв’язку. “Ну все, нас прокинули” – крутиться у мене у думках, але засмучувати подругу не наважуюся.

Раптом звідки не візьмись з’являється наш кауч, і ми видихаємо. Видихаємо рівно до фрази “Привіт, я Ахмет з Єгипту, забув вам сказати, у мене тільки одне ліжко, на якому ми будемо спати втрьох, ок?”. І тут у мене засперечалися дві половини: одна твердила “Будь open-minded, Поля”, а друга просила просто включити той самий mind, і бути не настільки open. У підсумку, ми таки пішли до цього амстердамського єгиптянина додому. І не пошкодували ні разу. По-перше, ліжко таки величезне:)) По-друге, цей Ахмет – розробник на booking.com, дуже розумний, смішний хлопець, який в онлайні навчився програмувати і поїхав за кращою долею у Нідерланди. Тому що хоче, щоб його майбутня сім’я жила у країні зі стійкою економікою та екологією. У цьому ми, в принципі, і зійшлися.

Він занурив нас в атмосферу Нідерландів більше, ніж це зробив би будь-який місцевий. Тому що, як приїжджий, він бачить контрасти і ділився ними з нами. З самого банального: у перший вечір ми пили пляшку вина, яку знайшли у нього під дверима: її поклали сусіди Ахмета за те, що той не викликав поліцію, коли вони влаштували вечірку минулої ночі!

Каучсерфінг – це чудово, але є кілька АЛЕ:

  • це не варіант для соціопатів. Звичайно, є випадки, коли господарі залишають ключі і тебе одного в квартирі, але частіше за все у тебе немає особистого простору. А якщо ти ще й самотня мандрівниця, на зразок мене, то за тобою каучі будуть ходити хвостиком, щоб піклуватися про твою безпеку, і щоб ти не загубилася у новому місті;
  • процес пошуку каучів досить трудомісткий. Потрібно читати анкети хостів і писати, чому ти вибрав саме його. Копіпастити не вийде – це помітно, і світить відмовою. Я починаю шукати хоста за 2-3 тижні.

Для мене каучсерфінг – це, перш за все, про культурний обмін. Про розширення меж свідомості і нові знайомства. Не дарма ж девіз каучсерфінга “У вас є друзі в усьому світі, просто поки ви з ними не зустрічалися”!

Автор: Поліна Фоменкова.

 

підписатись на новини