“Оpen Your Mind”: надихаюче інтерв’ю із досвіченним мандрівником Орестом Зубом

5 December, 2016

На момент написання інтерв’ю за плечима Ореста Зуба більше 70 країн світу, але вже взимку цей список поповниться новими країнами Африки. Мандрівник розповів нам, як це – проводити більшу частину року за кордоном, облаштовувати офіс у будь-якому куточку світу, де краще зимувати, і чого остерігатися. Про безпечні та небезпечні подорожі, а також про тарганів у голові дізнаємося із перших вуст.

fe1mpeic1zc

Наразі ти відвідав більше 70 країн світу. Назви одну найулюбленішу, а другу -до якої б ніколи не повернувся?

Насправді я люблю усі країни, які відвідав, але якщо говорити про те, де б я міг оселитися, окрім України, то це Польща, бо це хороша перспектива для нас, Малазія та США. А от куди я б ніколи не хотів повернутися, то це Камбоджа, Парагвай – там я побачив все, що хотів, мені достатньо.

Як ти ставишся до тревел-програм на зразок “Орел и решка”? Чи вважаєш, що вони здатні передати колорит країни?

Це непоганий продукт в принципі. У кожного свій підхід та формат, їм досить добре вдається передавати. Я вважаю, що чим більше таких речей є, тим краще. Бо це формує і розвиває ринок.

А ведучим пішов би?

Та залюбки, якщо така надійде пропозиція.

kaadbvhpiqq

Твоя місія не просто відвідати усі 193 країни, але і допомогти 1930 людям відкрити свій бізнес і побачити світ. Скільки людей тобі ще залишилося навчити до досягнення мети?

Я не обмежуюсь лише навчанням, а ще  допомагаю рекламою, просуванням на ресурсах, консалтингом тощо. Не можу конкретно підрахувати, але щонайменше 1700 ще залишилося.

Який відсоток із  тих людей, що проходять курс traveLEarning, створюють проекти і стають успішними?

Cтворюють проекти майже всі, 90% точно. А от те, що стосується подальшої роботи, то тут відсоток зменшується, бо, так само як і в житті, у бізнесі по-різному складаються ситуації. Хтось бачить, що це не його проект, хтось перегорає, хтось береться за іншу діяльність. Мені дуже складно прослідкувати у довготерміновій перспективі. Серед моїх учнів є широковідомі у вузьких колах люди, які багато подорожують і працюють.

Твердо можу сказати, що 20% людей, які проходять курс, точно досягають успіху.

Що найнебезпечніше у самостійних подорожах?

Я б сказав, що це відчуття, ніби ти перебуваєш у невагомості: ти ні до чого не належиш, і тобі нічого не належить. Я багато зустрічав людей, які самостійно подорожують тривалий час, і вони просто втікають від чогось, шукаючи невловимого. Вони ніколи не заспокоюються, не відчувають задоволення. Це люди, які нарікають на все і шукають ідеалу. Я вважаю, що  найнебезпечніше – це впадати у подібну залежність, коли вже нічого не може тебе задовільнити. Оці таргани в голові ще більш небезпечні за всілякі землетруси та цунамі.

jf8vu7frxuo

Сто відсотків у тебе бували “факапи”. Розкажи про найяскравіший випадок.

Розкажу про ситуацію в Мексиці. Збираючись у цю латиноамериканську країну, я знав, що там  досить небезпечно. Тим не менше, за місяць зі мною нічого поганого не трапилося, я навіть не бачив нічого небезпечного, тому розслабився. І от якось я вирішив з другом прогулятися на окраїну міста і звідти піти в гори. Ми на автобусі поїхали туди, ходили спілкувалися з людьми, фотографували, все було добре. А коли ми почали іти в гори, в якийсь момент нас підловили місцеві “пацанчики”, підставили мені ножа до живота. Ясно, що я віддав їм усе, що в мене було. Чому я вважаю це факапом? Бо я, як людина, що багато подорожує, розумію, що сам створив усі умови, щоб це трапилося. Я ніби за власним бажанням поліз у клітку до тигра. Сам же показав все, що в мене є, а потім ще й пішов на територію, де нема інших людей.

Ще один приклад стався під час моєї недавньої подорожі Латинською Америкою. Я застудився в автобусі. І замість того, щоб відлікуватися і перечекати, я ходив джунглями, рано вставав, міг подовгу не їсти… І моя простуда ускладнилася. Довелося вживати антибіотики, двічі був у лікарні, а потім ще на стаціонарі в Україні лікувався.

Чи думав ти про те, щоб рано чи пізно  емігрувати в одну із країн світу? Куди саме?

Такі думки десь простежувалися, але, чим більше я почав подорожувати світом, тим більше розумів, що, де б ти не був, тобі здається, ніби на іншому березі трава зеленіша. Навіть у найбагатших містах світу, наприклад, Нью-Йорку чи Гонконгу, люди ниють і хочуть виїхати. Все відносно. І зараз я впевнений, що хочу жити в Україні. Мене тут нічого не тримає, але нічого і не виштовхує. Не впевнений, що міг би підтримувати подібний лайфстайл, якби виїхав.

uygc2qwoc_g

Які речі ти завжди носиш з собою у рюкзаку? Який твій “мінімум необхідних речей”?

Я мінімаліст. У мене є документи, гроші або доступ до них, страхівка, гаманець, паперовий записник-щоденник, ком’ютер, навушники, селфі-палка, продовжувач з універсальним перехідником на різні розетки і мінімальний набір одягу. Хочете вірте, хочете ні, але це все, що мені потрібно для життя.

Назви країни найбезечніші для самостійних подорожей новачків.

Насправді, якщо не робити дурних речей, то всі країни є досить безпечними. Загалом для новачків потрібно починати з Європи і країн Південно-Східної Азії.

Як ти ставишся до каучсерфінгу? В яких країнах це найбільш розвинено? Дай поради як не помилитися з ідеальним хостом?

Ставлюся дуже добре, сам приймаю гостей у себе на квартирі у Львові. Залюбки гостю у інших. Коли винаймаю житло десь за кордоном, стараюся, щоб була окрема кімната для хостів.

Як вибрати хоста? Все просто: заходите на сторінку, читаєте профіль та відгуки. Якщо профіль відповідає вашим інтересам – відправляєте request. Відгуки, спільні інтереси та умови проживання – це найважливіше.  

Як ти ставишся до автостопу? Чи часто пересуваєшся так?

Ставлюся нормально, але не часто користуюся. Поясню чому. Автостоп узалежнює тебе від інших людей. Зазвичай автостопери мають багато посміхатися та підтримувати розмову.  А я людина зайнята, у мене багато роботи, тому надаю перевагу приватному простору. Хоча мій досвід у цій справі був лише позитивний, я раджу спробувати цей спосіб пересування.

35vgjzydibs

Зараз все більше людей тікають на зиму в Азію. Куди саме податися на зимівлю?

Я експерт у цих зимівках, бо 5 років підряд зимував у теплих країнах, із них двічі в Азії. Серед комфортних для цього країн – Тайланд, Малазія, В’єтнам. Можна також на Балі поїхати, у Камбоджу, якщо цікаво. З власного досвіду раджу острів Пенанг у Малазії, провінцію Крабі на півдні Таїланду, містечко Муйне у В’єтнамі.

Як завчасно планувати? Скільки це коштує у середньому?

Подібні “подорожі у вирій”, як я іх називаю, я планую десь за три місяці. Головне просто квитки забронювати. Щодо ціни, то побутує думка серед мандрівників, що для комфортного перебування вам потрібна тисяча доларів. Але чим довше ви перебуваєте за кордоном, тим меншою буде середньоденна вартість перебування.

Де проведеш цю зиму ти?

Ця зима буде унікальною, плануємо потихеньку підкорювати Африку. На відміну від попередніх зимівок, коли ми в грудні вилітали і десь навесні поверталися, цього року у нас буде декілька виїздів. Вже за пару днів вилітаємо на Сейшели. Потім повертаємось. У другій половині грудня я буду у західній Африці: Сенегал,

Гамбія, Гвінея. В січні буду в Україні, а у лютому на черзі східна Африка: Уганда, Кенія, Танзанія. Звідти полетимо у Східну Азію, де ще не були, наприклад, на Філіпіни та у Південну Корею.

Дай “магічний пендель” тим, хто мріє подорожувати 200 днів на рік, але приклеївся до офісного стільця?

Друзі, заходите на scyscanner чи інший пошуковий агрегатор та купуєте переліт в одну сторону. У вас є дедлайн і немає можливості дати задньої. Зараз хтось скаже, що немає грошей, є обов’язки… На що я відразу відповім, що не бачив жодної людини, яка б хотіла подорожувати і не знайшла способу це зробити. Коли ви справді захочете – ви це зробите. Open Your Mind.

nz5t8xie6vw
  • Что скажете про Дубай в плане безопасности? Можно туда ехать девушке самой в качестве первого самостоятельного путешествия и на НГ?)

подпиcаться на новости