Ігор Шаверський: «Ноутбук, телефон та закордонний паспорт – це все, що потрібно в навколосвітний подорожі»

12 April, 2017

Одного разу Ігор Шаверський вирішив залишити престижну роботу і вирушив у навколосвітню подорож. Протягом двох років він з напарницею відвідав майже 40 країн. Звичайно, ми не могли не поговорити з людиною, що отримала такий довсвід.

1

Яким був відправний пункт ваших подорожей? Ви пам’ятаєте той день, коли вирішили проміняти перспективну роботу в офісі на подорож?

Вирішив десь за пів року до самой подорожі, коли повертався додому з відпустки. Летів на літаку Балі-Україна з пересадками в Сінгапурі, Гонконгу, Казахстані. Довго дивився в ілюмінатор, слідкував як змінюються ландшафти за вікном та дійшов до двох вісновків.
1) Мені подобається так летіти.
2) Додому повертатіся поки зовсім не хочеться.

Як близькі поставилися до того, що ви залишили роботу і готувалися до навколосвітньої подорожі?

Я дуже довго готувався до своєї подорожі. Певне, тому звучав дуже впевнено. Близькі завжди підтримували мене в тому, у що я вірю.

Як саме ви готувалися до подорожі? Назвіть 5 найважливіших пунктів.

Я проклав щоденний маршрут подорожі на рік вперед, почав відкладати гроші, прорахував детальний бюджет, знайшов людину, з якою збираюся їхати та, власне, виїхав. Оце, останнє «виїхав» – ключовий пункт. День виїзду та перші пів року подорожі були майже пекельними. Я знав, що буде важко, морально до цього готувався, тому пройшов цей етап відносно легко. Знаю багато прикладів, коли люди так і не виїжджають, або здаються через два місяці подорожі.

2

Як вирішували питання з візами? Відкривали в Україні або на ходу?

Відкривали по ходу. Майже в усіх країнах світу це можливо зробити. Виняток в нашій подорожі – це Китай та Японія (довелося летіти за візами додому), та Південна Корея з Колумбією – ніколи туди так і не потрапили.

Скільки речей потрібно взяти в навколосвітню подорож? Ваші must have в подорож – це …

Ноутбук, телефон та закордонний паспорт. Можна навіть без ноутбуку, якщо на декілька місяців. Взагалі, чим менше речей – тим краще. Всі речі в навколосвітній подорожі або губляться, або потрапляють у смітник. Я знаю, що кажу – сам виїжджав з 60-літровим, 20-кілограмовим рюкзаком, а через два роки повернувся з ноутбуком, телефоном та закордонним паспортом в невеличкій блакитній сумці через плече.

Як так вийшло, що ви залишилися без речей вже на другий тиждень тріпу?

Ми з напарником повели себе як ідіоти. Арендували в Греції машину, поїхали в Афіни, припаркувалися в самісінькому центрі міста та вийшли на 10 хвилин в магазин. Ми звикли, що в Україні за 10 хвилин нічого не відбувається. В Греції ж за цей час машину можуть взламати, забрати всі речі, розібрати всі сидіння на частини та вичистити навіть найпотаємніші схованки, зібрати все назад, перебрати вкрадені речі, залишити брудну білизну, зачинити машину та зникнути в темряві міста.

3

Що потрібно робити людині, у якої вкрали всі речі?

Не знаю як в інших частинах світу, але в Греції план буде такий:

1) Не йти в поліцію – там у вас потенційно заберуть всі речі, що залишилися після грабіжників.
2) Не звертатися до українського консульства (але це правило діє завжди: “Звертатися до українського консульства = марнувати час.”)

3) Не панікувати – паніка за всю подорож жодного разу не допомагала.
4) Телефонувати друзям. Бажано тим, які не будуть задавати мільйон питань, а мовчки куплять вам білети додому.

Які стереотипи у вас були щодо країн? Що підтвердилося, а що ні?

В Ірані найгостинніші люди в світі, в Північну Корею українцю потрапити легше ніж в більшість інших країн світу, в Японії дешево, а в Китаї дорого, піднятися до базового табору Евересту може навіть дитина, Африка – найдорожчий контент світу, в Болівії вночі кокаїн придбати легше ніж пляшку води, в Бразилії бізнесмени починають ранок з літра пива і ще багато-багато інших.

Яка найдорожча і найдешевша країна, в якій ви були?

Найдорожчі країни з наших подорожей – це, як не дивно, Фінляндія, а саме її туристична частина – Лапландія. За рахунок високих податкових зборів, на відвідинах справжнього Діда Мороза можна сміливо очікувати сніданків за 50 євро. Дуже дорого в країнах Африки. Нерозвинена інфраструктура дається взнаки. Сірі лоджі в Уганді починаються від 200-300 долларів за добу.

Найдешевша країна в світі для мене – це Україна. Якість послуг, які я отримую тут за їх вартість шокує мене до сих пір. Інші порівняно дешеві дестінейшени – це більшість країн Азії (Індія, Непал, Тайланд, Індонезія та інші)

У якій країні ви відчували себе, як вдома?

Мені дуже подобається в Нью-Йорку. Я виріс на голівудських блокбастерах, тому НЙ для мене в якійсь мірі і є дім. Дуже зручно і приємно жити в Токіо. А ще я по вуха закоханий в Ріо-де-Жанейро.

4

Вам доводилося жити в різних умовах. Який спосіб проживання вам більше підходить: готелі, Couchsurfing, Airbnb? Чому?

Найзручніше всього зупинятися по Аirbnb. На цій платформі можна постійно домовлятися за знижки та потім жити в величезних палацах з басейнами за 20-30 долларів/доба. Але це якщо планувати заздалегіть.

Готелі стають в нагоді, якщо пересуваєшся швидко. Коли є по дню в кожному місті, то готельний графік чекіну-чекауту і комунікація 24/7 вирішують.
Щодо каучсьорфінгу – це самий некомфортний спосіб подорожей, така собі лотерея, бо треба постійно підлаштовуватись під свого хоста. Але з іншого боку, тільки в каучсьорфінгу вдається зустріти нових друзів з інших куточків планети та зануритися в справжню атмосферу нової країни.

Хостели – це найдешевший спосіб подорожей, коли ти ні до кого не прив’язаний. Буває, на шляху трапляються реально прикольні автентичні хостели, в яких почуваєш себе краще ніж в готелі. Але, на жаль, переважна їх кількість – це повне лайно, де доводиться проводити ночі в кімнаті, наповненій храпом 40 іноземців.

Перш, ніж знайти свій ідеальний онлайн-бізнес, ви перепробували багато способів віддаленого заробітку. Розкажіть про підводні камені, які зустрічаються найчастіше?

Працювати на себе надзвичайно важко. На перших порах будь-який новий проект може займати по 15-20 годин на добу без вихідних. І ти працюєш ось так, 120 годин в тиждень, півроку і майже нічого не отримуєш. Це вбиває будь-яку мотивацію. Це вбиває віру в те, що в тебе щось вийде. Це і є найголовніший підводний камінь. Терпіння, завзятість, віра в себе. Всі свої перші проекти я кинув не через те, що я робив щось неправильно, а саме тому, що в мене тоді ще не було цих якостей.

Віддалена робота вимагає дисципліни. Як ви себе дисциплінуєте?

Хех, перепробував багато різних моделей роботи. Я часто користуюся Pomodoro -– таймерами, які відраховують 25 хвилин, під час яких ти не можеш відволікатися. Але ніякий помодоро не врятує, якщо не хочеш працювати. Тому найголовніша дисципліна – це натхнення. В сучасному світі людина повинна жити своєю роботою. Тому, якщо вона від цієї роботи не отримує задоволення – вона не отримує задоволення від свого життя.

Друзі просять вас привезти сувеніри? Собі щось купуєте на пам’ять?

Спочатку під час коротких візитів додому намагався везти якісь маленькі презенти та магніти. Потім став просто висилати друзям листівки поштою. Висилав допоки кількість бажаючих отримати листів не перевалила за 30. Під кінець кидав лише короткі відео-поздоровлення з деяких країн. Собі на память нічого ніколи не купляв. В подорожі дуже сильно цінуєш вільний простір в своєму рюкзаку. Найкращий спогад – це блокнот, куди я інколи вклеюю використані білети, фотографії, чеки, наклейки та інші речі з різних куточків планети.

5

Плануючи подорож, багато людей орієнтуються на ваш досвід. А на чий досвід орієнтуєтеся ви?

Немає орієнтира кращого, ніж Google. В кожному куточку планети знайдеться з десяток гіків, які все відміряли, відзняли, переходили, облазили та виклали свої огляди в інтернет.
Ретельне планування + спонтанні зустрічі = найкраща подорож.

Що саме екстремальне ви робили в подорож?

Намагалися без їжі та води вижити з дівчиною чотири дні в джунглях Амазонки. Не вижили. На третій день драпали звідти з заплаканими обличчям, витрушуючи мурах з трусів.

Який найголовніший урок ви винесли з навколосвітньої подорожі?

Напевне головне – це кожного дня питати себе: «Що я хочу зробити через рік?» А потім, після того як ви дали собі відповіть, питати ще раз: «А чи потрібен мені на це цілий рік? Як я можу зробити це завтра?»

подпиcаться на новости